Страхування кредиту на випадок смерті

Як вимагати від страхової компанії повернення кредиту у разі смерті позичальника, який додатково застрахував життя?

2017 року Томаш З. уклав з одним із банків договір іпотечного кредиту. Відповідно до нього він зобов’язався оформити страхування життя, щоб забезпечити виплату іпотеки на випадок смерті. Таку угоду позичальник уклав з однією з провідних страхових компаній.

Томаш З. несподівано помер у 2020 році від захворювання печінки. Після смерті застрахованої особи його дружина Барбара З., яка була спадкоємцем, звернулася до страхової компанії по виплату належної компенсації за договором страхування кредиту. Проте страховик відмовився пристати на ці вимоги та виплатити компенсацію, посилаючись на положення Загальних умов страхування (ЗУС), згідно якого страховик не несе відповідальності у разі смерті застрахованої особи внаслідок захворювань, які було діагностовано або від яких лікувалися протягом п'яти років до оформлення страховки. Вони стверджували, що смерть Томаша З. настала внаслідок захворювання, яке тривало до моменту підписання договору.

Свою позицію страховик обґрунтовував знайденим в медичній карті померлого записом про те, що за кілька років до підписання договору страхування по кредиту він пройшов контрольне УЗД печінки. Після обстеження застрахованому було лише рекомендовано приймати вітамін B12 та направлено на аналіз крові. З того часу печінка Томаша З. не подавала ніяких тривожних симптомів. Однак страховику вистачило цього запису, щоб не виплатити компенсацію. У результаті цього банк зобов'язав сім’ю загиблого погасити решту кредиту.

Положення, що міститься в ЗУС, виключають відповідальність страховика за смерть застрахованої особи, якщо смерть настала в результаті захворювань, які були діагностовані або лікувалися протягом п'яти років до настання відповідальності компанії, є так званим ”договірним положенням”.

Відповідно до ст. 3851 § 1 Цивільного кодексу «Положення договору, укладеного із споживачем, не узгоджені окремо, не є для нього обов’язковими, якщо вони визначають його права та обов’язки у спосіб, що суперечить моралі, грубо порушуючи його інтереси (заборонені умови договору)».

В даному випадку заявниця зіткнулася із застосуванням страховою компанією такого положення договору. У зв'язку з цим вона звернулася до компенсаційної юридичної компанії. Після скарги на рішення страховика, яке не принесло очікуваного результату, Барбара З. – вже через адвоката – звернулася до Фінансового омбудсмена з проханням провести розслідування у зв’язку з тим, що страховик відмовився виплачувати їй належну компенсацію за смерть чоловіка.

У відповідь Фінансовий омбудсмен підтвердив, що страхова компанія безпідставно ухилялася від відповідальності, та спиралася на незаконне договірне положення. Більше того, не на користь страховика промовляло і те, що при укладенні договору з Томашем З. він утримався від проведення оцінки медичних ризиків, не запитав про стан його здоров’я, чи лікує він якісь захворювання тощо, що могло б мати значний вплив на оцінку страхового ризику страховою компанією. Крім невиконання страховиком зобов’язань щодо детального медичного дослідження перед укладанням договору, положення якого суперечили нормам моралі, страхова компанія також порушила принципи соціального співіснування.

Незважаючи на спроби мирного врегулювання справи, страхова компанія не взяла на себе відповідальність за страховий випадок – смерть Томаша З., і продовжує відмовлятися від виплати компенсації. То ж довелося подати позов проти страховика для отримання належного Даніелю З. відшкодування. Справу в суді веде група юристів «Польської юридичної компанії з надання допомоги постраждалим». Про результат ми повідомимо після завершення справи.